Географічна інформація в сучасних умовах перетворилася у важливий стратегічний ресурс державного управління та загальносуспільний продукт споживання, у вагомий чинник сталого соціально-економічного розвитку країни та інтегрування в глобальний інформаційний простір. Геопросторові дані створюються переважно в цифровій формі з використанням сучасних інформаційних та супутникових технологій, дистанційного зондування Землі та цифрових методів картографування і складають основу широкого застосування геоінформаційних технологій в кадастрових та моніторингових системах, в навігації, транспорті, аграрному комплексі та обороні.

Зважаючи на постійно зростаючі обсяги геопросторових даних, їх високу вартість, багатогалузеве походження і широке застосування, а також на проблеми, що об’єктивно виникають в організації міжгалузевої взаємодії при виробництві, використанні та інтегруванні даних з різних джерел, у більшості країн світу розроблені та реалізуються програми створення національних інфраструктур геопросторових даних, які об’єднують усі ланки і види забезпечення виробництва, постачання та використання геоінформаційних ресурсів.

Просторово – координатна прив’язка є підгрунтям для  геоінформатизації багатьох явищ і процесів у нашому житті. Стає простіше орієнтуватися в географічному просторі та оперувати інформаційними потоками.  Один з аспектів забезпечення та супроводу координатної основи для планово-восотного знімання місцевості.

В Україні використовується геодезична мережа, побудована протягом 1950-1990 років. На всій території країни діє референцна система координат 1942 року (СК-42) і Балтійська система висот 1977 року, що досі в основному задовільняє потреби країни.

Планові геодезичні мережі, які функціонують нині на території України (державні, мережі згущення, спеціальні мережі), створювалися такими основними методами: тріангуляції, полігонометрії і трилатерації.

В зв'язку з науково-технічним прогресом, який відбувається у світі, і новими завданнями, які ставляться перед геодезичною галузю України, державна геодезична мережа, підлягає оновленню та модернізації. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 року №844 затверджені "Основні положення створення Державної геодезичної мережі України". В 1999 році Головним Управлінням Геодезії Картографії та Кадастру при Кабінеті Міністрів України видана "Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500"

Згідно з цими документами, планова геодезична мережа України складається з державної мережі (астрономо-геодезична мережа 1 класу, геодезична мережа 2 класу, геодезична мережа 3 класу), мережі згущення (4 класу, 1 і 2 розрядів) та знімальної мережі.

Опорні мережі створюють для забезпечення практично всіх видів інженерно-геодезичних робіт. Інженерно-геодезичні планові і висотні опорні мережі є системою геометричних фігур, вершини яких закріплені на місцевості спеціальними знаками, координати яких визначені в єдиній системі координат.

Мета і завдання роботи. Метою курсової роботи є створення геоінформаційного забезпечення для геодезичної основи м.Рівного
Згідно з поставленою метою, робота передбачає вирішення наступних задач:

1. Аналіз стану пунктів планово геодезичної мережі м.Рівного
2. Аналіз нормативно правової бази та наукових публікацій
3. Вивчення процесу ведення карткового каталогу геодезичних пунктів
4. Створення профільного набору геопросторових даних
5. Створення базового набору геопросторових даних

Об’єкт дослідження: структура геопросторових даних в геодезичному забезпеченні.

Предмет дослідження: методи формування профільного набору геопросторових даних, його створення, використання для вирішення задач геодезичного забезпечення.